Лічильник Гейгера
alaindustrial:geiger_counter
Зведення
Лічильник Гейгера — кишеньковий прилад без енергії. Він нічого не виробляє й ні на що не впливає: він чутний. До нього радіація в моді була невидимою — ефект видавався без піктограми й без частинок, і гравець біля стійки зі стрижнями помирав за півтори секунди, жодного разу не отримавши попередження. Тепер опромінення має піктограму в HUD, але вона з'являється, коли доза вже набирається; лічильник чує джерело раніше.
Прилад працює з будь-якого слота інвентарю. Скрафтив, кинув у рюкзак — забув. Це сигналізація, а не вимірювальна процедура: тримати його в руці не треба, діставати не треба, натискати нічого.
Єдиний канал — звук. Ані панелі в HUD, ані рядка в action bar, ані показань у підказці. Тому увімкнені субтитри показують «Клацання лічильника Гейгера» — це єдине, що пояснює гравцеві, чий це звук.
Що означають клацання
У приладу два різні сигнали, і розрізняються вони на слух.
Руда в породі — тон нижче, клацання частішають у міру наближення. Це «поряд жила, копай тут». Ступінь береться від відстані до найближчої руди, а не від затухлого поля: поле падає вдвічі вже на півтора блока, тому шкала за полем схлопувалася в нижній ступінь за два блоки від жили — гравець стояв на руді й чув одне клацання за дві секунди. Смуги — чверть, половина й увесь радіус: 0–4 блоки, 4–8 і 8–16. Уранова руда, доки вона в стіні, не дає дози взагалі: порода вважається її власним захистом. Заради цього сигналу лінія видимості навмисно не перевіряється — інакше сенсу немає, руда завжди за каменем. Щоб уран почав шкодити, його треба викопати й узяти в інвентар: там він стає звичайним radioactive_low.
Небезпека — звичайний тон, темп зростає зі шкалою. Це вже справжній фон: стрижні, уран у кишенях, заражена земля, скрині з паливом. Верхній рудний ступінь тихіший за перший небезпечний, тому сплутати «багата жила» з «тут небезпечно» неможливо, хоч би як близько до руди гравець стояв.
Клацання стохастичні, а не метроном: імовірність клацання за тик задає ступінь, висота тону трохи гуляє. Рівний повтор за хвилину перестає сприйматися як тривога — це вже з'ясовано на сирені реактора.
Шкала
| Фон за прохід | Клацань за секунду | Що це у світі |
|---|---|---|
| руда в породі | 0,8 / 1,6 / 2,8 | безпечно — доза не росте зовсім |
| нижче 1, інше | тиша | доза не росте |
| 1–20 | 3 | дальній край зони; скриня з 12–15 блоків |
| 20–100 | 8 | уран у кишені (24); скриня з 3–5 блоків |
| 100–400 | 15 | скриня впритул; реактор з 3 блоків |
| вище 400 | 20, суцільний тріск | стійка зблизька — прилад зашкалив |
Прилад не зношується — він зашкалює. Вище 400 він перестає розрізняти рівні й просто реве. Дешевий прилад не бреше, він насичується, і це ж стає приводом зібрати дозиметр.
Радіус у приладу свій і навмисно ширший за небезпечний: 16 блоків проти 6, на які добиває сама радіація. Далі шести доза строго нульова — отже, все, що лічильник каже на цій відстані, чисте попередження: скриню з паливом чути з п'ятнадцяти блоків, а шкодити вона починає з шести. Прилад, що чує рівно настільки, наскільки добиває радіація, не попереджає ні про що — перша версія так і робила, і за три блоки від скрині, вже під уроном, клацала раз на секунду.
Сила падає вдвічі вже на 1,5 блока, тому напрямок чутно само собою: два кроки вбік змінюють темп негайно. Окремого вказівника, стрілок і підсвічування джерел у приладу немає навмисно.
Лампочка
На корпусі горить зелений вогник, доки прилад не чує небезпеки, і червоний, коли чує. Руда лампу не запалює: її сигнал означає «безпечно, копай тут», і червоний зобов'язаний і далі означати небезпеку — інакше йому нічого сказати. Це єдине показання приладу, яке не треба слухати.
Що прилад міряє
Поле до костюма, а не після. Лічильник показує, що навколо, а не що доходить до тіла. Інакше вдягнений захисний костюм обнулив би показання — кишенькові джерела він ріже повністю, — і тиша почала б означати «ти прикритий» замість «тут нічого немає». Скільки пройшло крізь костюм — питання дозиметра, не цього приладу.
Показання знімаються тим самим проходом, що й доза (раз на, секунда), і витрачаються по тиках: прохід задає ступінь, кожен тик розігрує по ньому клацання. Тому лічильник, прибраний у скриню, змовкає протягом секунди, а не миттєво.
Кілька лічильників звучать як один — прилад шукається в інвентарі до першого знайденого. Лічильник у шалкері чи в сумці мовчить: прилад, закопаний у мішок, не на чергуванні.
Прилад читає і в креативі, і в спостерігачі — пропускається лише доза. Лічильник, мертвий у креативі, був би мертвий саме там, де його вперше беруть до рук.
Рецепт
П'ять олов'яних зливків, електронна схема і скляна панель: панель зверху — вікно трубки, олово — корпус. Рецепт відкривається, коли гравець уперше підніме сиру уранову руду, — тобто рівно тоді, коли приладу з'являється робота.
Середній тир обрано свідомо: руда майже нешкідлива (її стеля — 20 % шкали, до небезпечного рівня 22 хвилини), а реактор приходить пізніше за схеми.
Налаштування
| Ключ | За замовчуванням | Що робить |
|---|---|---|
| 16 | докуди прилад чує; ширше, ніж добиває радіація | |
| 16 | докуди чутно руду в породі; 0 вимикає скан руди | |
| 1 | фон, з якого прилад починає клацати | |
| 20 | перехід до помітного тріску | |
| 100 | перехід до щільного тріску | |
| 400 | зашкал | |
| 60 | гучність клацань; 0 глушить прилад і не шле пакетів |
Радіус руди — це дальність, а не доза: руда в стіні ніде не додається до дози. Підняти означає почути жилу раніше й далі, і тільки.
Пов'язане
- Ядерна енергетика — огляд гілки й радіації.
- Захисний костюм — те, що ріже дозу; на показання приладу не впливає.
Крафт
Крафт на верстаку
▶
Лічильник Гейгера