Лічильник Гейгера

alaindustrial:geiger_counter

Ігрові предметиРеалізованоtoolnuclearradiationdetectorsound

Зведення

Лічильник Гейгера — кишеньковий прилад без енергії. Він нічого не виробляє й ні на що не впливає: він чутний. До нього радіація в моді була невидимою — ефект видається без піктограми й без частинок, і гравець біля стійки зі стрижнями помирав за півтори секунди, жодного разу не отримавши попередження.

Прилад працює з будь-якого слота інвентарю. Скрафтив, кинув у рюкзак — забув. Це сигналізація, а не вимірювальна процедура: тримати його в руці не треба, діставати не треба, натискати нічого.

Єдиний канал — звук. Ані панелі в HUD, ані рядка в action bar, ані показань у підказці. Тому увімкнені субтитри показують «Клацання лічильника Гейгера» — це єдине, що пояснює гравцеві, чий це звук.

Що означають клацання

У приладу два різні сигнали, і розрізняються вони на слух.

Руда в породі — тон нижче, клацання частішають у міру наближення. Це «поряд жила, копай тут». Ступінь береться від відстані до найближчої руди, а не від затухлого поля: поле падає вдвічі вже на півтора блока, тому шкала за полем схлопувалася в нижній ступінь за два блоки від жили — гравець стояв на руді й чув одне клацання за дві секунди. Смуги — чверть, половина й увесь радіус: 0–4 блоки, 4–8 і 8–16. Уранова руда, доки вона в стіні, не дає дози взагалі: порода вважається її власним захистом. Заради цього сигналу лінія видимості навмисно не перевіряється — інакше сенсу немає, руда завжди за каменем. Щоб уран почав шкодити, його треба викопати й узяти в інвентар: там він стає звичайним radioactive_low.

Небезпека — звичайний тон, темп зростає зі шкалою. Це вже справжній фон: стрижні, уран у кишенях, заражена земля, скрині з паливом. Верхній рудний ступінь тихіший за перший небезпечний, тому сплутати «багата жила» з «тут небезпечно» неможливо, хоч би як близько до руди гравець стояв.

Клацання стохастичні, а не метроном: імовірність клацання за тик задає ступінь, висота тону трохи гуляє. Рівний повтор за хвилину перестає сприйматися як тривога — це вже з'ясовано на сирені реактора.

Шкала

Прилад не зношується — він зашкалює. Вище 400 він перестає розрізняти рівні й просто реве. Дешевий прилад не бреше, він насичується, і це ж стає приводом зібрати дозиметр.

Радіус у приладу свій і навмисно ширший за небезпечний: 16 блоків проти 6, на які добиває сама радіація. Далі шести доза строго нульова — отже, все, що лічильник каже на цій відстані, чисте попередження: скриню з паливом чути з п'ятнадцяти блоків, а шкодити вона починає з шести. Прилад, що чує рівно настільки, наскільки добиває радіація, не попереджає ні про що — перша версія так і робила, і за три блоки від скрині, вже під уроном, клацала раз на секунду.

Сила падає вдвічі вже на 1,5 блока, тому напрямок чутно само собою: два кроки вбік змінюють темп негайно. Окремого вказівника, стрілок і підсвічування джерел у приладу немає навмисно.

Лампочка

На корпусі горить зелений вогник, доки прилад не чує небезпеки, і червоний, коли чує. Руда лампу не запалює: її сигнал означає «безпечно, копай тут», і червоний зобов'язаний і далі означати небезпеку — інакше йому нічого сказати. Це єдине показання приладу, яке не треба слухати.

Що прилад міряє

Поле до костюма, а не після. Лічильник показує, що навколо, а не що доходить до тіла. Інакше вдягнений захисний костюм обнулив би показання — кишенькові джерела він ріже повністю, — і тиша почала б означати «ти прикритий» замість «тут нічого немає». Скільки пройшло крізь костюм — питання дозиметра, не цього приладу.

Показання знімаються тим самим проходом, що й доза (раз на, секунда), і витрачаються по тиках: прохід задає ступінь, кожен тик розігрує по ньому клацання. Тому лічильник, прибраний у скриню, змовкає протягом секунди, а не миттєво.

Кілька лічильників звучать як один — прилад шукається в інвентарі до першого знайденого. Лічильник у шалкері чи в сумці мовчить: прилад, закопаний у мішок, не на чергуванні.

Прилад читає і в креативі, і в спостерігачі — пропускається лише доза. Лічильник, мертвий у креативі, був би мертвий саме там, де його вперше беруть до рук.

Рецепт

П'ять олов'яних зливків, електронна схема і скляна панель: панель зверху — вікно трубки, олово — корпус. Рецепт відкривається, коли гравець уперше підніме сиру уранову руду, — тобто рівно тоді, коли приладу з'являється робота.

Середній тир обрано свідомо: руда майже нешкідлива (її стеля — 20 % шкали, до небезпечного рівня 22 хвилини), а реактор приходить пізніше за схеми.

Налаштування

Радіус руди — це дальність, а не доза: руда в стіні ніде не додається до дози. Підняти означає почути жилу раніше й далі, і тільки.

Пов'язане

Ядерна енергетика — огляд гілки й радіації. Захисний костюм — те, що ріже дозу; на показання приладу не впливає.

Крафт

Крафт на верстаку

▶

Лічильник Гейгера