Реакторна колона

alaindustrial:fuel_rod_assembly

Ядерна технікаРеалізованоnuclearreactormultiblockfueluraniumsteamfluid-transport

Зведення

Реакторна колона — те, у що реактор заряджають, і те, чим він охолоджується. Прозора стійка на чотири стрижні стоїть усередині реакторної кімнати, наповнюється правим клацанням із ТВЕЛом у руці й порожньою рукою спорожнюється. Меню в неї немає взагалі.

Ще в неї є два баки — вода й пара. Вода приходить трубою, кипить і забирає тепло; пара йде трубою назовні. Рівень води, як і кількість стрижнів, видно ззовні, на самій моделі.

Це головне рішення реакторної гілки: паливо не лежить у слоті, а стоїть у кімнаті. Порожня стійка й повна розрізняються з іншого кінця залу, «долити палива» — дія у світі, а не у вікні, і наполовину розряджена активна зона видно одним поглядом, а не за числом у ГУІ.

Вона зберігає предмети, а не лічильник

Раніше стійка тримала число стрижнів і одне спільне «скільки лишилося в тому, що горить». Із цього випливали рівно дві речі, з якими гравець стикався в першу ж годину: початий стрижень при витягуванні знищувався (записати його залишок не було куди), а вигорілий зникав — тобто кожне дозаправлення коштувало нової екранувальної пластини, а отже паладію.

Тепер стійка тримає чотири предмети. Обидва наслідки зникли разом із їхньою причиною:

Як нею користуватися

Відпрацьовані віддаються першими

Це і є весь сенс взаємодії. Гравець підходить до виробленої колони по оболонки, щоб їх заправити, і найменше хоче спершу виловити назад ті живі стрижні, які сам туди поставив десять хвилин тому. Порядок фіксований: спершу порожні, і лише коли їх не лишилося — заряджені, згори вниз.

Вміст випадає і тоді, коли стійку розкрив кріпер, — саме той випадок, коли втрачати вміст найприкріше.

Знос іде по всіх заряджених стрижнях одразу

Контролер списує з колони EU/FE, а колона переводить їх у поділки міцності — в усіх заряджених стрижнів одночасно, по одній поділці за коло.

ціна кола = 144 EU/FE × (скільки стрижнів з ураном)

Поки накопиченої витрати не вистачає на ціле коло, вона переноситься на наступний тик; щойно вистачає — кожен заряджений стрижень отримує +1 до пошкодження. Стрижень, що добрав до 1000, одразу замінюється оболонкою просто в гнізді.

Так зроблено тому, що «по черзі» було просто неправдою: чотири стрижні стоять в одному потоці нейтронів і всі чотири дають енергію, а старів при цьому один. Гравець бачив чотири працюючі стрижні й одну спадну смугу. Арифметика при цьому не поїхала: колона так само витрачає рівно один стрижень енергії на стрижень, просто бере її з усіх одразу.

Практичний наслідок: колона з чотирьох стрижнів виробляється вся разом. Двадцять хвилин (в одиночній стійці) усі чотири повні, потім усі чотири одночасно стають оболонками. Стійка, заправлена врізнобій, теж вирівнюється: свіжий стрижень доживає довше напівпорожніх сусідів, бо коло списується з усіх, а ті, що вибули, з нього виходять.

Паливо витрачається тільки тоді, коли енергія потрібна. Якщо буфер контролера повний і ніхто не тягне, стійки не зношуються зовсім.

Заповнення видно ззовні

Модель несе два лічильники, а не один:

Двох властивостей мало не тому, що так красивіше. З одним лічильником, який рахував лише паливо, вироблена колона повідомляла нуль — і оболонки в ній ставали не лише невидимими, а й недоступними. Таку стійку не можна було ні спорожнити, ні заправити, тільки зламати.

Стійки з'єднуються по вертикалі

Коли просто над або під стійкою стоїть така сама, у з'єднаних стійок зникають кришка й донна плита, а стик закривається вставкою, тож колона з трьох збірок читається як одна висока стійка, а не як три поставлені одна на одну скрині. Той самий прийом, яким у моді зростаються кабель і труба.

З'єднання не суто косметичне: по ньому ж ходять рідини (див. «Стопка — це одна посудина»). На вироблення й нагрів воно не впливає — впливає сусідство, а його контролер рахує по всіх трьох осях незалежно від того, як збірка виглядає.

Вода й пара

Два баки колони разом — половина охолоджувального контуру реактора.

Баки навмисно дзеркальні. Воду можна лише залити: реакторна вода — не запас, з якого зручно позичити. Дозволь її викачувати — і гравець ставив би помпу на розжарену зону й витягував теплоносій назад, тобто отримував би і безкоштовну пару, і розплав на вимогу. Пару, навпаки, можна лише забрати: закачати її в колону ззовні не можна нічим.

Правило граней: пара тільки вгору, вода — усім іншим

Так одна труба завжди однозначна: одна грань — одна рідина, один напрямок. І це правило переживає стикування колон по вертикалі, чого не пережило б «пара виходить із верху кожної колони»: у нижніх колон у стопці вільного верху немає взагалі.

Труба, що забирає пару, має стояти над колоною й працювати в режимі «видобування»; труба, що подає воду, — з будь-якого іншого боку і в режимі «видача».

Стопка — це одна посудина, а сусідня колона — інша

Порт, який бачить труба, звітує за всю вертикальну стопку, а не за один блок: сумарний об'єм, сумарна ємність, заливка знизу вгору, відбір пари згори вниз. Щотика контролер ще й перезбирає вміст стопки — вода осідає вниз, пара підіймається вгору.

⚠️ Колони, що стоять пліч-о-пліч, — різні посудини. Теплоносій, що з'являється всередині стійки, до якої нічого не підведено, читається як баг, хоч би який зручний він був. Обв'язують ті колони, які хочуть охолоджувати; найпростіше — ставити їх стопками й підводити трубу до однієї клітинки стопки.

Кипіння

Колона кип'ятить воду не сама — її кип'ятить контролер, і щотика, поки йде реакція, без жодного порога: вода забирає все тепло реакції і понад те — двадцяту частину вже накопиченого. Поки стрижні працюють, оболонка кімнати тепла не скидає, тому вода в колонах — єдине, що остуджує працюючий реактор: без неї шкала росте до аварії. Реактор, якому води вистачає, стоїть біля нуля шкали, а жовтий означає «вода не справляється».

Один мілібакет води забирає 2 одиниці тепла і перетворюється на 1 мБ пари — обмін один до одного за об'ємом.

Кипіння впирається у два обмеження одразу: скільки в колоні води й скільки в ній лишилося місця під пару. Тому забитий парою контур зупиняє охолодження так само надійно, як порожній водяний бак, — вода на місці, шкала повна, а температура росте. Це не баг, а єдина причина, з якої вихлоп (парова насадка) обов'язковий.

Рівень води видно ззовні

Модель показує чверті бака, і правило округлення особливе: усе, що більше за нуль, показує щонайменше одну чверть. Колона, у якій лишився ковток води, не має виглядати так само, як суха, — реакції на ці два стани цілком різні.

Вона не тікає

У збірки є блок-сутність, але власного тику в неї немає. Реактор — це одна машина, а не підлога, заставлена машинами: контролер веде всі збірки своєї кімнати з одного тику, тому зал із тридцятьма стійками коштує серверу стільки ж, скільки один блок із сутністю, а не тридцять.

Розподіл обов'язків: стійка — це стан і правила його зміни (що стоїть у гніздах, скільки в стрижнях лишилося, що віддати при зламі), контролер — розклад.

Практичний наслідок, який варто знати: контролер обходить кімнату не щотика, а раз на 40 тиків (2 с). Стрижень, вставлений рукою, потрапляє в розрахунок із наступного обходу — до двох секунд затримки, що непомітно поряд зі стрижнем, який горить хвилинами.

Порожня стійка з розрахунку більше не випадає. До списку контролера потрапляють усі колони, а не лише заряджені: колона — частина машини тому, що вона стоїть у кімнаті, а не тому, що хтось устиг її заправити. Сусідство при цьому рахується за паливом: дві порожні стійки поряд нічого не розганяють.

Як її палить реактор

Остача від ділення дістається першій колоні з паливом, а не відкидається: кімната, у якої кількість стрижнів не ділить вироблення націло, усе одно платить за кожен вироблений EU/FE.

На екрані контролера колону видно у вкладці «Активна зона» як частину її вертикального стосу: скільки в стосі заряджених стрижнів і порожніх оболонок, середній і найгірший знос, залишок енергії, вода й пара. Залишок — це решта поділок міцності кожного зарядженого стрижня, помножена на EU/FE за поділку: та сама величина, якою колона платить за вироблення. Стрижень із пошкодженням 400 із 1000 показує рівно 600 поділок запасу.

Властивості блока

Міцність стрижнів зберігається в самих предметах, тому окремого поля під неї в даних стійки немає — і не може бути розсинхрону між «скільки лишилося» і «що стоїть».

Міцність блока навмисно нижча, ніж в обшивки (5.0 / 30.0): збірка живе всередині захищеної кімнати, і власної броні їй не потрібно — розкривати реактор усе одно доводиться крізь стіну.

Звук

Працююча активна зона гуде низько й рівно — петля, — і лунає вона саме від стійок із паливом, а не від контролера: реакторна зала чується як об'єм, а не як панель на стіні. Одночасно гудуть не всі колони, а лише кілька: інакше щільно заставлена зала перетворилася б на стіну звуку. Усередині кімнати гул чути на повну силу, назовні його приглушує оболонка, а крізь відчинений шлюз він виривається назовні. Зупинений реактор мовчить — мовчать і ті стійки, у яких паливо лишилося.

Рецепти

Крафт: ×2 за раз.

I G I I = залізний злиток ×4
G S G G = реакторне скло ×4
I G I S = екранувальна пластина ×1

Рецепт сам описує предмет: скляні стінки, щоб бачити заправку, залізний каркас і екранувальна пластина в серцевині. Дві штуки за крафт — стійок потрібні десятки, і штучний рецепт перетворив би заправку залу на верстатну рутину.

Прогресія

Тир: немає (енергії у блока немає взагалі). Потребує: реакторне скло та екранувальну пластину — тобто паладій, а отже Незер. Відкриває: роботу контролера реактора на вироблення. Без жодної зарядженої збірки зібрана кімната лишається діагностичним пристроєм.

Пов'язане

ТВЕЛ — те, що в неї вставляють. Оболонка ТВЕЛ — те, що вона віддає назад. Контролер реактора — той, хто її палить і рахує сусідство. Реакторний ввід — як вода потрапляє в кімнату і як пара з неї виходить. Парова насадка — куди дівається пара, і чому без неї кипіння встає. Пара — що з'являється у верхньому баку колони. Реакторне скло — половина рецепта і та сама ідея «видно, що всередині». Реакторна обшивка — стіни, усередині яких стійка стоїть.

Крафт

Крафт на верстаку

▶

×2

Реакторна колона