Нафта

alaindustrial:oil

МатеріалиРеалізованоmaterialfluidsworldgenoil

Зведення

Нафта — перша рідина моду й єдиний ресурс, який не можна ні скрафтити, ні виплавити: її лише знаходять. Вона лежить у світі озерами — переважно глибоко під землею, зрідка виходить плямою на поверхню. Поклад скінченний: кожен вичерпаний блок нафти зникає назавжди й не відновлюється, як це робить вода.

Міні-приклад: знайшли під землею чорне озерце, черпнули порожнім відром — отримали відро нафти. Черпати вручну можна довго; поставте поруч насос, і він сам зіллє весь поклад у свій бак.

Де шукати

Нафта трапляється по всьому Звичайному світу — біом значення не має. У Незері та Краї її немає.

Поклади бувають чотирьох видів, від калюжі до жили, заради якої варто споряджати експедицію.

Пляма на поверхні — найдрібніша знахідка. Трапляється приблизно раз на 150 чанків. Сенс її — дати зрозуміти, що нафта у світі взагалі є, а не бути джерелом видобутку. Озеро в шахті — основне джерело. Лежить у смузі висот Y −40 … −8, не ближче п'яти блоків до поверхні, приблизно в одному чанку з п'ятдесяти. Це та сама глибина, де трапляються лавові озера, тож нафта нерідко сусідить із лавою — саме по собі це безпечно (див. «Горючість»). Глибокий резервуар. Утричі ширший за шахтний, лежить нижче — Y −50 … −30, приблизно раз на 40 чанків. Заради такого уже має сенс тягнути вниз насос і бак. Нафтова жила — найрідкісніше, що є. Приблизно раз на 600 чанків, і її видно з поверхні: із землі б'є стовпчик нафти в один-три блоки, навколо нього розтеклася чорна пляма. Під стовпчиком униз іде канал завширшки в блок — ним можна спуститися майже до бедроку, де чекає величезний залитий нафтою купол. Одна така жила дає приблизно стільки ж, скільки два десятки шахтних озер.

Нафта ніколи не з'являється всередині споруд: сіл, покинутих шахт, фортець і Стародавнього міста. Усередині них можна копати спокійно.

Обсяг покладу — у блоках-джерелах нафти (= відра, 1 відро = 1000 мБ):

Глибокий резервуар — головне джерело нафти у світі (77 % усього видобутку), а не «помітно більше за шахтний». Ресурс разовий: викачали — шукайте наступний.

Властивості блока

Нафта — густа рідина. Вона розтікається повільніше навіть за лаву і на меншу відстань, ніж вода: рівень падає вдвічі швидше, тож калюжа виходить компактною.

Усередині нафти огляд сильно псується: на екран налипає темна плівка з краплями, а далі дев'яти блоків не видно нічого. Орієнтуватися можна — допливти до краю калюжі або спуститися каналом вийде, — але приємного мало.

Падіння нафта гасить повністю, тож каналом нафтової жили можна спуститися хоч до самого низу — повільно, зате цілком і без шкоди. А от дихати під нею не можна: з головою під нафтою повітря йде так само, як під водою, і слідом починається шкода. Виплисти можна — затиснутий стрибок витягує нагору приблизно на блок за секунду, повільніше, ніж у воді й навіть у лаві. Плануйте спуск за запасом повітря, а не за глибиною.

Горючість

Нафта горить, і займається легко. Достатньо, щоб вогонь опинився поруч — не обов'язково впритул до грані: полум'я знизу-збоку, навскіс, теж підпалює. Далі вогонь іде калюжею блок за блоком, доки не вигорить уся, включно з джерелами. Займається нафта саме від вогню, не від лави. Крізь суцільну стіну в один блок полум'я при цьому не перебирається. Підпалити поклад можна вручну кресалом — клік по нафті запалює її миттєво.

Лава сама по собі нафту не підпалює — це зроблено спеціально. Підземні озера часто генеруються впритул до лавових, і без цього правила будь-який знайдений поклад згорав би дотла в мить, коли гравець зламає поруч перший блок.

Поширення вогню калюжею підпорядковується ванільному ігровому правилу якщо на сервері воно вимкнене, пожежа від випадкового вогню по нафті не піде. Ручний підпал кресалом працює завжди.

Горючість цілком вимикається налаштуванням моду (типово увімкнена). У вимкненому стані нафта повністю інертна: ні вогонь, ні кресало її не запалюють — зручний режим для тих, хто зберігає нафту поруч із виробництвом.

Прогресія

Нафта — початок гумового ланцюжка: нафта → сирий каучук → вулканізація → гума. Полімеризатор приймає 1000 мБ нафти й за 400 EU/FE видає сирий каучук, а Вулканізатор з'єднує його з пилом сірки й перетворює на гуму. Сама гума поки ні на що не витрачається — її споживачі (ізольовані кабелі й компоненти MV) приходять наступною фазою, тому вироблене має сенс складати про запас.

Практичний висновок: знайдений поклад має сенс викачати в бак і позначити місце — відновитися він не зможе.

Нафта як паливо

Сиру нафту не палять — її розганяють на фракції. Перегінна колона перетворює 1000 mB нафти на 700 mB дизелю та 200 mB мазуту; обидві фракції підуть у рідкопаливний генератор (дизель — 12 EU/FE/такт, мазут — 6 EU/FE/такт).

Нетто з відра нафти — близько 8 200 EU/FE (9 600 EU/FE виходу мінус насос і перегонка). За одиницю це слабше за вугілля (12 800 EU/FE) і лаву через геотермал (15 000 EU/FE) — і це усвідомлена ніша: лава — король питомої потужності, нафта бере масовою доступністю озер. Знайдене поруч із базою озеро — це електростанція, що годує себе сама: три насоси навколо вежі збирають ланцюжок «озеро → колона → генератор» без жодного відра в руках.

Пов'язане

Насос — основний спосіб викачати поклад. Вакуумна капсула — переносна тара для рідини. Полімеризатор — переробляє нафту на сирий каучук. Гума — те, заради чого нафту видобувають.